Без автомобіля пересуватись в Африканській країні просто неможливо! Готова розвінчати черговий міф про відсутність насиченої подорожі без авто.
Почну із висновку: у Марокко відмінно розвинена мережа громадського транспорту!
А тепер докладніше.
Наш маршрут на 10 днів передбачав практично щоденне пересування між містами.
По дві ночі ми переночували тільки у Фесі та в Агадирі, але це не означає, що й ці дні ми сиділи на місці.
Поїзди до Марокко
Не можу сказати, що поїзди курсують по всій країні, але між основними містами переміщатися цілком можна.
З Касабланки до Фесу або Марракешу, з Фесу до Танжера і з Танжера до Касабланки. І, звісно, майже всі маршрути проходять через столицю – Рабат.
Міжміським залізничним транспортом ми користувалися лише один раз – переїжджали з Касабланки до Танжера. Відстань між ними близько 300 км. Однак, у дорозі ми провели лише 2 години.
Між містами курсують переважно швидкісні поїзди пристойні та відносно нові. Ось тобі й Африка.
Подивитися розклад поїздів можна на офіційному сайті ONCF.ma.
У Європі до від’їзду він у мене не відкрився, я думала, що справа в місці розташування, проте в Марокко він у мене теж не спрацював.
Якщо у вас буде така ситуація, то сміливо переходьте на сайт supratours.ma. Це щось на зразок дочірнього товариства залізниць, тут ціни не відрізняються від офіційних.
Це важливо, бо коли я шукала квитки, кілька разів потрапляла на сайти – агентства, і щиро дивувалася чому в Марокко такий дорогий громадський транспорт?
На цих сайтах (ONCF, supratours) можна купити квитки.
У нас вона була, але купувати ми не поспішали, не знали, як довго гулятимемо в Касабланці і коли доберемося до вокзалу.
Тому купували квитки у касі. Ціна від тієї, що на сайті, не відрізнялася, тільки на найближчий поїзд залишилися квитки першого класу, а вони коштували на 150 дирхамів дорожче.
Вирішили не переплачувати, а зачекати на годину наступного поїзда.
Виходячи з власного досвіду, можу сказати, що купити квитки щодня можливо.
Напевно, є якісь винятки чи популярні дати, але загалом, можна.
Наш квиток коштував 246 дирхамів. Не дешево.
Не знаю що там у першому класі, але у другому все було пристойно: широкі м’які крісла, зарядки, полиці для багажу, туалет, монітори, столики. Все чисто та приємно. У поїзді два поверхи.
Здивували сучасні залізничні вокзали. Принаймні, у Касабланці та Танжері.
У цих містах вони більше схожі на зали вильоту аеропорту. Тут є популярні мережеві кафе у вигляді Макдональдс та Старбакс, магазини парфумерії та одягу, кілька закладів, де можна перекусити, але вони були закриті, на відміну від мережевих.
У Танжері загалом у залі очікування ростуть пальми та басейн з фонтаном. Красиво!
Нам довелося скористатися і заміським транспортом.
З Каси до аеропорту йде електричка, курсує щогодини і в дорозі всього 35 хвилин. Швидко, зручно, недорого. Зовні вагони трохи бачили життя, а всередині нічого, схожі на наші заміські електрички.
Автобуси у Марокко
Майже весь маршрут залежав від автобусів.
Вони курсують уже по всій країні, на відміну від поїздів. Автобусна мережа Марокко розгорнута, можна дістатися практично в будь-яке місто, і не тільки велике.
Квитки ми теж наперед не купували. Завжди орієнтувалися за відчуттями 😅. Дивилися розклад, приблизно розуміли зручний для нас час, прокидалися вранці, будували плани і купували квитки.
Тут нам на допомогу прийшов сайт одного великого автобусного перевізника компанії «СТМ».
Ми їздили лише цими автобусами, хоч на вокзалі бачили й кілька інших.
Можливо, в інших дешевші, подробиць не знаю, як і сайтів компаній. СТМ повністю влаштовували і за часом, і за станом транспорту.
Ми купували квитки на сайті за допомогою іноземної картки, але знову ж таки, придбати квитки можна у касі за готівку та день у день.
У всіх наших численних переїздах автобуси були напівпорожні. Отже, ми займали по два сидіння, і наша дорога ставала ще комфортнішою.
Напишу для інформації тривалість переїздів та вартість квитків за нашим маршрутом, раптом хтось захоче його повторити, чи приблизно спланувати бюджет.
Ціни на автобуси в Марокко
Танжер – Шефшауен-2.10 хв. (65 дирхам)
Шефшауен – Фес – 4 години (120 дирхам)
Марракеш – Агадір – 3 години (120 дирхам)
Агадір – Легзіра – 3 години (86 дирхам)
Сіді-Іфні – Агадір – 4 години (86 дирхам)
Агадір – Ес-Сувейра – 3 години (95 дирхам)
Ес-Сувейра – Касабланка – 5.5 годин (190 дирхам).
Ціна вказана за один квиток.
Загалом переїзди не такі і тривалі, час пролітав досить швидко.
Автобуси комфортні, великі, спинки відкидаються, є usb зарядки, щоправда, працюють не скрізь.
На всіх маршрутах були проміжні зупинки, де можна було вийти, розім’ятися.
Автовокзали вже не такі вишукані, як залізничні. Але дах є, сидіння теж, і навіть туалет, хоч і платний.
А ще іноді вай фай, що не може не радувати людей без цієї карти, як ми 😃.
Автобуси практично завжди виїжджали та приїжджали до пункту призначення вчасно. Була, звісно, пара винятків, пов’язана з Рамаданом, але якщо форс мажорів на дорозі немає, то в принципі розрахувати час прибуття можна.
Тільки в останній переїзд ми вирішили не ризикувати і виїхати раніше. Все ж таки їдемо в аеропорт, не хотілося запізнитися.
Як ще пересуватися Марокко?
Поруч із автовокзалами є стоянки, так званого, Гранд Таксі.
Це невеликі мінівени, вони курсують по всьому Марокко. Щось на кшталт колективного таксі чи маршрутки.
Водій чи зазивала набирає кілька людей, які їдуть в одному напрямку. Коштує дорожче, ніж звичайний автобус, але їде трохи швидше.
Ми не користувалися таким способом пересування, тому подробиць не знаю.
Але якщо трапиться таке, що квитки на автобус у касі раптом закінчуватимуться, то знайте, альтернатива є!
Екскурсії у Марокко
Нехитрий спосіб міняти локацію – вирушити на екскурсію!
Деякі турфірми пропонують забрати вас з одного міста, привезти до іншого, але вже не повертати назад, а повезти до наступного. Це дуже зручно, щоб не гаяти час.
У нашому випадку нас забрали у Фесі, відвезли на екскурсію пустелею Сахара (поруч із містом Мерзуга), а вже наступного дня, після ночівлі в кемпі, відвезли до Марракеша.
Шлях не близький, що до Феса, що до Марракеша, дуже вдало вдалося заощадити час.
Таксі в Марокко
Всередині міст ми пересувалися або пішки або таксі.
За винятком вартості таксі з/в аеропорт , ціни на таксі по місту по кишені не б’ють. У середньому поїздка до 5 кілометрів – 20-30 дирхам.
Причому таксі ловили переважно на вулиці. Їх трапляється досить багато, зловити не проблема. Завжди обговорювали фіксовану суму, ніхто не обдурив, не вимагав більше, ніж домовлялися.
Таксі відрізнити в потоці машин, легко, у кожному місті воно свого кольору:
Касабланка – червоне
Танжер – бірюзове
Шефшауен – звичайно, синє
Фес – бордове
Марракеш – бежеве
Агадір – помаранчевий
Не дивуйтеся, якщо водій підбере ще когось або зупиниться, коли в машині вже сидить пасажир.
Це нормальна марокканська практика. Ну а що, якщо людині на шляху 😅.
Кілька разів користувалися додатком Індрайв , ціна приблизно така ж, як на вулиці, але іноді були складнощі з місцем розташування та часом очікування, так що ловити таксі з руки для нас виявилося простіше.
Із громадським транспортом усередині міст не розбиралися.
За спостереженнями, начебто його й не так багато, а може й зовсім ні. Брехати не буду, не стикалися, крім трамвая в Касабланці, на очі рейсові автобуси і особливо тролейбуси, не траплялися.
Як пересуватися Марокко?
Ну що ж, резюме я вже спочатку зробила, з міжміським громадським транспортом у Марокко все чудово!
Так що, якщо з орендою автомобіля у вас з якихось причин не вдалося, це не привід скасовувати або скорочувати маршрут, варіанти є завжди!