Українська громада в Італії налічує близько 135 тисяч осіб, які постійно проживають у країні, і значна частина з них перебуває у шлюбі з громадянами Італії. Водночас процедура укладення шлюбу в Італії суттєво відрізняється від українських правил та вимог. Саме тому оформлення шлюбу на території Італії може супроводжуватися різними труднощами для громадян України.
Процедура та умови реєстрації шлюбу в Італії
Італійське законодавство дозволяє іноземцям укладати офіційний шлюб навіть за відсутності постійного місця проживання або дозволу на проживання в країні.
Реєстрація шлюбу в Італії здійснюється відповідно до положень розділу VI Codice Civile. Шлюб визнається офіційним добровільним союзом двох осіб, які відповідають вимогам закону та пройшли державну реєстрацію у встановленому порядку.
До основних умов укладення шлюбу належать:
- досягнення шлюбного віку;
- повна цивільна дієздатність;
- відсутність близького споріднення чи усиновлення між майбутнім подружжям;
- відсутність інших чинних шлюбів.
Для іноземних громадян також застосовуються норми законодавства країни їхнього громадянства. Тому громадяни України повинні відповідати вимогам українського сімейного законодавства та підтвердити це відповідними документами.
Однією з важливих особливостей італійської процедури є обов’язкова попередня публікація інформації про майбутній шлюб — так звана pubblicazione. Не пізніше ніж за чотири дні до церемонії наречені мають подати заяву до органу реєстрації актів цивільного стану для оприлюднення інформації про шлюб.
У повідомленні зазначаються:
- імена наречених;
- дати народження;
- місце проживання;
- професія;
- інші персональні дані.
Інформація публікується на офіційному сайті муніципалітету за місцем проживання кожного з наречених. Це дає можливість повідомити реєстратора про можливі юридичні перешкоди для укладення шлюбу. За процедуру публікації сплачується державний збір у розмірі 16 євро.
Після завершення встановленого строку пара може офіційно зареєструвати шлюб.
Хто проводить реєстрацію шлюбу
Офіційну реєстрацію шлюбу здійснює реєстратор актів цивільного стану (Ufficiale dello Stato Civile) при місцевому муніципалітеті. Ці функції можуть виконувати:
- мер міста;
- заступник мера;
- муніципальний радник;
- секретар мерії;
- інша уповноважена посадова особа.
Важливо, що заява на укладення шлюбу подається до того самого муніципалітету, де було оформлено запит на публікацію відомостей про шлюб. Проведення церемонії в іншому муніципалітеті можливе лише за попереднім погодженням із реєстратором.
Необхідні документи
Основним документом для громадянина України є Nulla Osta — довідка про відсутність перешкод для укладення шлюбу.
Цей документ підтверджує, що особа:
- досягла шлюбного віку;
- є дієздатною;
- не перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;
- відповідає вимогам законодавства щодо укладення шлюбу.
Nulla Osta можна отримати в консульстві України в Італії. Як правило, документ оформлюється в день звернення, а консульський збір за його видачу становить приблизно 32 євро.
Окрім цього, для реєстрації шлюбу необхідно підготувати ще низку документів, зокрема:
- спільну заяву наречених;
- документи, що посвідчують особу (закордонний паспорт);
- дозвіл на проживання (Permesso di soggiorno), якщо він є;
- особисту декларацію про сімейний стан і місце проживання (autocertificazione) — для осіб із ВНП;
- свідоцтво про народження;
- інші документи, які може додатково вимагати реєстратор.
У деяких випадках перелік документів може змінюватися залежно від конкретного муніципалітету та індивідуальної ситуації пари.
Усі документи обов’язково мають бути перекладені італійською мовою та апостильовані. Подати їх може як наречений, так і наречена, а також третя особа за наявності довіреності.
Особливості процедури
Для окремих категорій осіб італійське законодавство передбачає спеціальні умови.
Наприклад, для тих, хто раніше перебував у шлюбі, недостатньо лише надати свідоцтво про розлучення. Відповідно до ст. 89 Codice Civile, жінка не може укласти новий шлюб до завершення 300 днів після розірвання попереднього.
Щоб одружитися раніше, необхідно отримати дозвіл прокурора. Він надається за умови подання медичної довідки про відсутність вагітності або підтвердження, що протягом останніх 300 днів жінка не проживала з колишнім чоловіком.
Подібне правило діє і у випадку смерті попереднього чоловіка: окрім свідоцтва про смерть, також може знадобитися дозвіл прокурора, якщо не минуло 300 днів із моменту припинення шлюбу.
Окремий дозвіл потрібен і для неповнолітніх. Згідно зі ст. 84 Codice Civile, суд може дозволити шлюб особі від 16 років за наявності поважних причин, з урахуванням думки батьків, прокурора та рівня психофізичної зрілості.
Офіційна церемонія
Відповідно до ст. 107 Codice Civile, церемонія шлюбу зазвичай проводиться у спеціальному публічному приміщенні муніципалітету. У виняткових випадках вона може відбутися в іншому місці, якщо є об’єктивні причини, що унеможливлюють присутність одного з наречених у мерії.
Під час церемонії обов’язкова присутність двох свідків з кожного боку (або чотирьох, якщо реєстрація відбувається поза мерією). Якщо один із наречених не володіє італійською мовою, реєстратор призначає перекладача.
Реєстратор у присутності свідків і перекладача зачитує положення Цивільного кодексу щодо прав і обов’язків подружжя, спільного проживання та відповідальності за дітей.
Після взаємної згоди наречених шлюб офіційно реєструється. Далі уточнюється режим майнових відносин між подружжям (за відсутності вибору автоматично встановлюється спільність майна), а також питання визнання дітей, народжених поза шлюбом.
На завершення видається свідоцтво про шлюб (atto/estratto di matrimonio), яке підписується реєстратором і подружжям після ознайомлення з його змістом.
Відповідно до ст. 102 Codice Civile, батьки, опікуни, законні представники осіб, які планують укласти шлюб, а також прокурор зобов’язані повідомити про наявність обставин, що перешкоджають його реєстрації. У такому випадку шлюб може бути не зареєстрований.
Церковний шлюб в Італії
Описана процедура належить до цивільного шлюбу (Il matrimonio civile). Водночас італійське законодавство також визнає церковний або релігійний шлюб (Il matrimonio religioso), який має ті ж правові наслідки, що й цивільний, але відрізняється порядком укладення.
В Італії розрізняють католицький і некатолицький церковний шлюб. Визнання католицького шлюбу регулюється Конкордатом 1929 року (Concordato lateranense), укладеним між Італією та Святим Престолом. Такий шлюб можливий, якщо хоча б один із подружжя є католиком.
Перед весіллям пара проходить дошлюбну підготовку (Il corso prematrimoniale), яка триває 2–3 місяці. Після завершення курсу священник видає відповідні документи та дозвіл на церемонію.
Для церковного шлюбу подаються:
- свідоцтво про хрещення;
- сертифікат про проходження дошлюбного курсу;
- довідка про «вільний церковний статус» (Stato libero ecclesiastico);
- дозвіл на проведення церемонії в іншій парафії (за потреби).
Після перевірки документів священник подає запит на публікацію інформації до муніципалітету. Весілля може відбутися через 8 днів після такої публікації.
Церемонія проводиться за канонічними правилами, але обов’язково передбачає згоду подружжя, присутність свідків та озвучення прав і обов’язків. Після цього видається свідоцтво про шлюб, копія якого протягом 5 днів передається до муніципалітету для державної реєстрації.
Некатолицькі релігійні шлюби також визнаються, однак вони укладаються відповідно до цивільного законодавства. У такому випадку священник фактично виконує функції делегованого реєстратора.
ВНП і громадянство через шлюб
Відповідно до ст. 29 закону № 286/1998, громадяни Італії та іноземці з чинним дозволом на проживання можуть запрошувати членів сім’ї для возз’єднання (Ricongiungimento familiare), включно з подружжям. Це дає право на отримання ВНП.
Необхідно підтвердити:
- наявність житла;
- достатній дохід;
- медичне страхування.
Після:
- 2 років проживання в Італії у шлюбі (або 1 року за наявності дітей),
- або 3 років за кордоном (1,5 року з дітьми),
іноземець може претендувати на громадянство Італії, якщо чоловік/дружина є громадянином країни.
Організація шлюбу в Італії
Шлюб в Італії можуть укладати не лише резиденти, а й пари, які проживають за межами країни. Можлива як офіційна реєстрація в мерії, так і символічна церемонія без юридичних наслідків.
Весільні агентства організовують спеціальні весільні тури — від офіційної реєстрації в муніципалітеті до символічних церемоній біля моря. Вартість таких послуг зазвичай стартує від 1,5–2 тис. євро.
Сімейні традиції в Італії
Італійська сім’я зазвичай є великою та тісно пов’язаною з родичами. Чоловік традиційно вважається головою сім’ї, а жінка відіграє важливу роль у веденні домашнього господарства та вихованні дітей. Водночас сімейні ролі можуть змінюватися залежно від сучасних тенденцій.
Фіктивні шлюби
Через можливість отримання ВНП фіктивні шлюби в Італії стали поширеним явищем. Однак італійська влада активно бореться з такими випадками. Виявлені фіктивні шлюби анулюються, а іноземці можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності з можливим ув’язненням і штрафами.
Розірвання шлюбу
Процедура розлучення в Італії включає період роздільного проживання:
- 1 рік — судове розлучення;
- 6 місяців — розлучення за згодою сторін.
Після цього подружжя може оформити остаточне розірвання шлюбу через суд, адвоката або реєстратора (за відсутності дітей і спірних питань).
Висновок
Шлюб з громадянином Італії має як переваги, так і недоліки.
Переваги:
- можливість отримання ВНП і громадянства;
- високий рівень життя;
- право на проживання навіть після розлучення;
- громадянство для спільних дітей.
Недоліки:
- культурні та мовні відмінності;
- складна процедура оформлення документів;
- тривале розлучення;
- можливі фінансові залежності.
В Італії визнаються як цивільні, так і релігійні шлюби, і обидва мають юридичну силу.