Після кількох днів в Австрії ми вирішили продовжити нашу автомобільну подорож і поїхати на Сицилію. Кінцевою точкою було Палермо, а попереду — практично вся Італія з півночі на південь.
Я був за кермом, поруч їхала дружина, позаду в автокріслі — наша маленька дитина, а в багажній частині автомобіля облаштували місце для собаки.
Ми відразу вирішили, що не будемо встановлювати рекорди. З дитиною та собакою їхати по 10–12 годин на день було б важко. Тому запланували зупинки приблизно кожні дві години, а всю дорогу до Палермо розділили на декілька днів.
З Австрії до Італії через Бреннер
Наш останній ранок в Австрії почався в районі Інсбрука. Поснідали, склали речі в автомобіль, перевірили документи, воду та корм для собаки й виїхали на південь.
До Італії ми їхали через Brenner Pass — перевал Бреннер.
Ще на австрійській стороні маршрут проходив автобаном A13 Brenner Autobahn, за який передбачена окрема плата.
Після Бреннера ми перетнули кордон і опинилися в Італії.
Окремого класичного прикордонного контролю в нашому випадку не було. Просто в якийсь момент австрійські дорожні знаки змінилися італійськими, а попереду з’явилися написи Autostrada.
Саме звідси фактично почалася наша велика подорож Італією.
Перша зупинка в Італії
Довго їхати після кордону не стали.
Приблизно через пів години зупинилися на дорожній сервісній зоні.
Я замовив своє перше еспресо в Італії, дружина взяла cappuccino та щось солодке.
За каву й перекус заплатили близько €10–12.
Поки дружина була з дитиною, я вивів собаку прогулятися.
Це стало нашим правилом на всю подорож: приблизно кожні дві години робити нормальну зупинку хоча б на 15–20 хвилин.
Перша заправка в Італії
Пальне вирішив залити вже в районі Больцано (Bolzano).
Зупинився на Eni.
На табло було одразу декілька цін, і спочатку я не зрозумів, чому один і той самий бензин має різну вартість.
Потім побачив написи Self і Servito.
Self означає, що заправляєш автомобіль самостійно.
Servito — машину заправляє працівник АЗС.
Я вибрав Self, оскільки так було дешевше.
Бензин коштував приблизно €1,80–1,90 за літр. На сервісних станціях безпосередньо на автобані я бачив і вищі ціни.
Залив приблизно 40 літрів і заплатив близько €74.
Як працюють платні автобани в Італії
Після австрійської віньєтки я спочатку автоматично шукав інформацію про італійську віньєтку.
Але система тут інша.
Для звичайного легкового автомобіля на більшості платних автомагістралей ти платиш за фактично пройдену відстань.
При в’їзді на платну ділянку я під’їжджав до автомата та отримував biglietto — квиток.
Його потрібно зберігати.
На виїзді вставляєш квиток у термінал, система визначає, де ти заїхав на автобан, і показує суму.
Я оплачував карткою.
Після першого разу система здалася дуже простою.
Наша перша ночівля — Больцано
Першого дня ми спеціально далеко не їхали.
Після кількох днів дороги через Австрію хотілося нормально відпочити.
Ночували в B&B Hotel Bolzano.
Я вибирав житло за трьома основними критеріями: парковка, можливість поселитися з дитиною та дозвіл на проживання із собакою.
За номер заплатили приблизно €110 плюс невелику доплату за собаку.
Після заселення дитина заснула, ми трохи відпочили, а потім пішли вечеряти.
Де ми їли в Больцано
Увечері знайшли невелику траторію з відкритою терасою.
Перед тим як сісти, я запитав, чи можна із собакою.
Офіціант відповів, що проблем немає, і навіть приніс миску з водою.
Я замовив піцу Diavola, дружина — пасту.
Ще взяли воду, два еспресо та tiramisu на двох.
Рахунок вийшов приблизно €45–50.
Так закінчився наш перший день в Італії.
Больцано — Верона
Наступного ранку поснідали та вирушили в напрямку Верони.
Цього разу ми вже нормально зрозуміли ритм подорожі.
Приблизно дві години дороги — зупинка.
Дружина займалася дитиною, а я в цей час вигулював собаку.
Потім кава, вода — і знову в дорогу.
До Верони приїхали ближче до обіду.
Автомобіль залишили на платній парковці подалі від самого історичного центру.
Я вже знав про ZTL — Zona a Traffico Limitato, тому спеціально не намагався їхати машиною максимально близько до центру.
Обід у Вероні
У Вероні ми провели приблизно три години.
Прогулялися містом із дитячим візочком, випили кави, купили морозиво.
На обід зайшли в невелику піцерію.
Дві піци, вода та кава обійшлися приблизно в €35–40.
Після обіду повернулися до автомобіля та продовжили маршрут.
Верона — Болонья
До Болоньї приїхали ввечері.
Тут ми знову вирішили ночувати.
Зупинилися в B&B Hotel Bologna. Номер із парковкою коштував приблизно €100.
Речі залишили в номері, дитину погодували, собаку вигуляли й пішли шукати вечерю.
У Болоньї я спеціально хотів спробувати tagliatelle al ragù.
Дружина замовила lasagne.
Разом із водою, кавою та десертом заплатили приблизно €50–55.
Болонья — Флоренція
Наступного дня виїхали в напрямку Флоренції.
Ця частина дороги мені особливо запам’яталася великою кількістю тунелів.
Автобан проходить через складний рельєф, тому один тунель може починатися практично одразу після іншого.
Їхати було цікаво, але я уважно стежив за обмеженнями швидкості.
Після досвіду в Австрії отримувати ще один штраф мені точно не хотілося.
Зупинка біля Флоренції
У сам центр Флоренції автомобілем ми не поїхали.
Знайшли парковку та залишили машину.
Тут особливо важливо дивитися на ZTL.
У багатьох історичних містах Італії в’їзд до певних районів обмежений, а номер автомобіля можуть автоматично зафіксувати камери.
Ми прогулялися, пообідали та приблизно через чотири години повернулися до автомобіля.
На обід я взяв pasta carbonara, дружина — ravioli.
Разом із напоями та coperto рахунок становив близько €50.
Флоренція — Рим
До Рима залишався досить великий відрізок.
Дитина почала вередувати, тому довелося зробити незаплановану зупинку.
З’їхали на сервісну зону Autogrill.
Дружина залишилася з дитиною, я пішов із собакою на коротку прогулянку.
Потім купили два panini, воду та каву.
Заплатили приблизно €25.
Саме Autogrill став нашим постійним місцем для швидких зупинок дорогою через Італію.
Дві ночі в Римі
До Рима ми приїхали ввечері.
Я заздалегідь забронював житло не в самому історичному центрі, а в районі, куди було простіше доїхати автомобілем.
Головною умовою знову була власна парковка.
За дві ночі разом із парковкою заплатили приблизно €250–280.
Автомобіль залишили біля готелю.
Наступного дня ним взагалі не користувалися.
Після Больцано, Верони, Болоньї та Флоренції один день без керма був дуже доречним.
Вечеря в Римі
Увечері пішли в траторію.
Я замовив справжню римську carbonara, дружина — cacio e pepe.
Ще взяли bruschetta, воду та tiramisu.
За вечерю заплатили близько €60.
Собака лежав біля столу, а дитина більшу частину вечері проспала у візочку.
Це був один із найспокійніших вечорів усієї подорожі.
Рим — Неаполь
Після двох ночей у Римі ми продовжили маршрут на південь.
Наступна велика точка — Неаполь.
На автобані знову платили за пройдену відстань.
Квиток я вже автоматично клав у спеціальне місце біля коробки передач, щоб випадково його не загубити.
По дорозі заїхали на Autogrill, випили кави та погодували дитину.
Собака також уже знав: якщо автомобіль зупинився на великій парковці, зараз буде прогулянка.
Перше знайомство з рухом у Неаполі
У Неаполі я відразу відчув різницю.
Після автобану рух у місті здавався хаотичним.
Скутери проїжджали з обох боків, хтось сигналив, автомобілі перебудовувалися досить сміливо.
Дружина сиділа поруч із навігатором і говорила, куди повертати.
Я відповідав:
— Я бачу, але туди зараз їдуть три скутери.
До готелю ми все-таки доїхали.
Після цього я поставив автомобіль на парковку і до наступного ранку більше його не чіпав.
Де ми ночували та їли в Неаполі
За ніч у готелі з парковкою заплатили приблизно €110–120.
Увечері, звичайно, пішли їсти неаполітанську піцу.
Я взяв Margherita, дружина — піцу з прошуто та моцарелою.
Дві піци, вода та напої коштували приблизно €35.
Після довгого дня це була, мабуть, найсмачніша вечеря всієї дороги.
Неаполь — Калабрія
Наступний день був найдовшим.
Ми виїхали на A2 Autostrada del Mediterraneo та почали спускатися на південь.
Чим далі їхали, тим сильніше змінювався пейзаж.
З’являлося море, ставало тепліше, навколо було все більше гір.
Цього дня ми зробили чотири нормальні зупинки.
З дитиною та собакою це збільшувало час у дорозі, але їхати ставало набагато легше.
Остання ніч на материковій Італії
До Сицилії залишалося зовсім трохи, але їхати далі ввечері ми не захотіли.
Зупинилися у Villa San Giovanni.
Це місто розташоване безпосередньо біля Мессінської протоки, звідки відправляються автомобільні пороми на Сицилію.
Знайшли невеликий B&B із парковкою приблизно за €85.
Господар дозволив поселитися із собакою.
Увечері пішли до ресторану біля моря.
Я замовив spaghetti alle vongole, дружина — рибу з овочами.
З водою, кавою та десертом вийшло приблизно €55.
Як ми переправляли автомобіль на Сицилію
Наступного ранку доїхали до поромного термінала Villa San Giovanni.
Купили квиток для автомобіля та пасажирів.
Разом вийшло приблизно €40–50.
Стали в чергу разом з іншими машинами.
Коли почалася посадка, ми просто заїхали автомобілем усередину порома за вказівками працівників.
Поставив машину на ручне гальмо, заглушив двигун, забрав необхідні речі — і ми піднялися на пасажирську палубу.
Собака був із нами.
Перед нами вже була Сицилія.
Мессіна — дорога до Палермо
Після прибуття до Messina ми з’їхали з порома та продовжили шлях.
До Палермо залишалося понад 200 км.
Ця частина дороги стала однією з найкрасивіших.
Траса йде вздовж північного узбережжя Сицилії.
Праворуч періодично відкривалося море, з іншого боку були гори.
На маршруті багато тунелів і мостів.
Але ми вже нікуди не поспішали.
Палермо було зовсім близько.
Зупинка в Чефалу
Останню велику зупинку вирішили зробити в Cefalù.
Планували провести там годину.
Залишилися майже три.
Після стількох днів дороги хотілося просто посидіти біля моря.
Дружина гуляла з дитиною, я пройшовся із собакою вздовж набережної.
Потім зайшли поїсти.
Я взяв arancini, дружина — пасту з морепродуктами.
На десерт замовили cannoli.
Обід обійшовся приблизно у €40.
Після цього сіли в машину востаннє цього дня.
Нарешті Палермо
До Палермо приїхали ближче до вечора.
Ми були втомлені, дитина теж, а собака, здається, вже взагалі не хотів бачити автомобіль.
У Палермо я спеціально забронював апартаменти з приватною парковкою та кухнею.
Для сім’ї з маленькою дитиною кухня виявилася дуже корисною.
За три ночі заплатили приблизно €320.
Занесли валізи, дитячі речі, корм для собаки.
Я поставив автомобіль на парковку, заглушив двигун і сказав дружині:
— Все. Завтра я за кермо не сідаю.
Після кількох днів дороги вона була повністю зі мною згодна.
Перша вечеря в Палермо
Увечері ми все-таки знайшли сили вийти поїсти.
Я замовив pasta alla Norma, дружина — пасту з морепродуктами.
Взяли також arancini та cannoli.
За вечерю заплатили приблизно €55.
Дитина спала у візочку.
Собака лежав біля нашого столика.
А я сидів і думав про те, що ще кілька днів тому ми були в Австрії серед Альп, а тепер вечеряємо на Сицилії.
Скільки коштувала дорога з Австрії до Палермо
Приблизний бюджет нашої автомобільної подорожі вийшов таким:
| Витрати | Приблизна сума |
|---|---|
| Пальне по Італії | €250–320 |
| Платні автобани | €100–130 |
| Пором Villa San Giovanni — Messina | €40–50 |
| Ночівлі дорогою | €500–650 |
| Ресторани та кафе | €300–400 |
| Autogrill, кава, вода та перекуси | €80–120 |
| Парковки | €60–100 |
| Проживання в Палермо | близько €320 |
| Загалом | приблизно €1 650–2 090 |
Це не був найдешевший спосіб дістатися Палермо. Літаком ми, ймовірно, витратили б менше часу та грошей.
Але автомобіль дав нам зовсім іншу подорож.
Що потрібно знати перед такою поїздкою
Після маршруту з Австрії через всю Італію до Палермо я запам’ятав декілька речей.
В Італії потрібно уважно стежити за платними автобанами та не губити квиток, отриманий при в’їзді.
У містах потрібно бути дуже обережним із ZTL. Навігатор не завжди означає, що саме ваш автомобіль має право їхати запропонованою дорогою.
На заправках варто дивитися на різницю між Self та Servito.
А якщо подорожуєш із маленькою дитиною та собакою, я б узагалі не планував маршрут лише за кількістю кілометрів. Наші 400 км легко перетворювалися на цілий день через годування, прогулянки, обіди та звичайний відпочинок.
Саме тому ми не намагалися проїхати Італію якомога швидше.
Ми ночували в Больцано, Болоньї, Римі, Неаполі та біля Мессінської протоки. Їли піцу в Неаполі, carbonara в Римі, tagliatelle al ragù в Болоньї, морепродукти в Калабрії та cannoli на Сицилії.
А почалося все звичайного ранку в Австрії, коли ми завантажили речі в машину, посадили дитину в автокрісло, влаштували собаку та взяли курс через Бреннер на південь.
Наступна велика зупинка — Палермо.